Колос Родоський

Шосте чудо – Колос Родоський – будувався всього 12 років. Згідно з легендою, боги підняли грецький острів Родос з дна моря на прохання бога Сонця Геліоса. Тому Геліос вважався покровителем міста та його статуї прикрашали родоські храми. Після перемоги у битві з сорокатисячним військом острову Родосу дісталася в спадок від біглих ворогів купа металобрухту у вигляді дев’ятиповерхової облогової машини галеполіди. Залізо вирішено було продати, а на виручені гроші побудувати Геліосу колос (так стародавні греки називали статуї, висота яких набагато перевищувала людський зріст).

Величезний бронзовий колос вийшов заввишки близько 40 метрів. Голова, яка стояла на мармуровому постаменті бога, здавалося, досягала небес. Зі всього грецького світу на Родос спрямовувалися мандрівники, щоб подивуватися на чергове чудо світла. Але родосці раділи недовго – колос простояв всього 56 років. У 222 році до н.е. під час сильного землетрусу статуя Геліоса зруйнувалася. І хоча жителі острова не один раз робили спроби відновити чудо, всі вони закінчувались крахом. Але навіть повержений колос дивував приїжджих: лише деякі могли обхопити обома руками великий палець руки статуї. Уламки колоса пролежали на грецькій землі до 977 року н.е., коли їх продали якомусь купцю, який занурив останки на 900 верблюдів і відвіз у невідомому напрямку.